СРІ́БРО, а, с.,діал. Срібло. — Та чи так, мій голубе, срібро моє, злото моє. Чи справді, не обижали? (Вовчок, І, 1955, 347).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 622.