СРІБЛИ́ЛЬНИЙ, а, е, спец. Признач. для сріблення. В сріблильну ванну додали розчин йоду (Веч. Київ, 27.IV 1957, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 619.