СРЕ́БРО, а, с., заст., поет. Срібло. Козаки на коні сідали,.. Сребро і злото турецькеє.. забирали (Укр.. думи.., 1955, 15); — Чорт бери й сребро, як жить не добро (Барв., Опов.., 1902, 85).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 618.