СПІШО́К, шку́, ч. Зменш.-пестл. до спіх 1, 2. Спішку, спішку! Побіжи під ткацьку стрішку, там тчуть і прядуть, мені починок дадуть (як прясти сідають) (Укр.. присл.., 1963, 95).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 534.