СПІШНЕ́НЬКО. Присл. до спішне́нький. Скоро на світ займеться раненько, То я вийду на місто спішненько (Пісні та романси.., І, 1956, 239); По слизоті він смі-ленько Став спускатися спішненько (Манж., Тв., 1955, 179).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 534.