СПІРИ́ТСЬКИЙ, а, е. Прикм. до спіри́т. Туманне «там» подобатись не може, «Загробний світ» спіритський — боронь боже! (Л. Укр., I, 1951, 98); Спіритські вигадки.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 531.