Про УКРЛІТ.ORG

спідняк

СПІДНЯ́К, а́, ч.

1. Спіднє жорно у млині.

2. Нижня дека кобзи, бандури. Обмацавши ручку, спідняк та верхняк кобзи.., повів [Остап] по всіх дванадцяти струнах зразу (Бурл., О. Вересай, 1959, 64); Бандура складається з двох основних частин — коробки резонатора (по-народному пудло) та грифа. Пудло має верхню та нижню деки (верхняк та спідняк) (Укр. нар. муз. інстр., 1967, 83).

3. Нижній круг гончарного станка. Звичною рукою обмацував [Мамай] начиння: верхняк і спідняк, веретено і п’ятку, а потім, замислившись, зосереджено покручував станок ногою (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 328).

4. розм. Збиране молоко. Вершки з глечиків позбирають, а спідняк позливають у сулії та ото й продають дешево (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 524.

Спідняк, ка, м.

1) Нижній жерновъ на мельницѣ.

2) Нижній пильщикъ.

3) Дно кобзы. КС. 1882. VIII. 281.

4) Часть гончарнаго круга. См. Круг 11. Вас. 179, Шух. І. 260 — 262.

5) Снятое молоко. Вершки з глечиків позбірають, а спідняк позливають у сулеї та ото й продають дешево. Каневск. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 177.

вгору