СПІДЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Стати підлим. — Просити ласки у нашого заклятого ворога?.. Ні! Чей же.. серце ще не спідліло до решти! (Фр., IV, 1950, 97).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 523.

Спідліти, лію, єш, гл. Сдѣлаться подлымъ. К. Дз. 213.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 177.