Про УКРЛІТ.ORG

співуха

СПІВУ́ХА, и, ж., розм. Жін. до співу́н. До співу співуха додавала вирази руками, станом (Мирний, III, 1954, 273); Прочинилися двері, і на порозі його маленького кабінету стала Наталя, відома співуха та пересмішниця (Збан., Сеспель, 1961, 416).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 520.

вгору