СПІВОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Дуже голосно заспівати. Здіймається веселий гамір: «Оце взяв! Оце співонув!». Швидко коло бурлаки збивається коло, починають йому підспівувать (Вас., III, 1960, 439).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 519.