СПІВМІ́РНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що спільномі́рний. Визначення повинно бути співмірним. Це значить, що визначуване і визначаюче поняття мають бути рівні обсягом (Логіка, 1953, 34).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 518.