СПІ́ВКА, и, ж., рідко. Те саме, що спі́ванка. — Ось нехай Максим буде виводити,— казав один,— ви не дивіться, що на співці він іззаду стоїть та куняє (Вас., І, 1959, 101); Євген Панасович.. прискорював підготовку свого хору. Відбувалися останні співки (Речм., Весн. грози, 1961, 155).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 518.