Про УКРЛІТ.ORG

співжилець

СПІВЖИЛЕ́ЦЬ, льця́, ч., рідко. Те саме, що співме́шканець. Інженер не був байдужим співжильцем по кімнаті. Він з охотою допомагав Клименкові в оволодінні знаннями (Ле, В снопі.., 1960, 151).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 517.

вгору