СПІВЕ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до співе́ць.— Я його талан співецький Так високо поважаю, Що співцем своїм придворним Я зробить його бажаю (Л. Укр., І, 1951, 382); Хист мій співецький збудила прославлена в місті Корінна (Зеров, Вибр., 1966, 334).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 517.