СПІВАНКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до співа́нка. То ж далеко все було, десь за горами. Доходило, як казка, як співанкова подія (Хотк., II, 1966, 235).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 514.