СПІВАНИ́ЦЯ, і, ж., діал. Пісня. Доки-м була коло нянька та й коло мамиці [мами], Все-м сиділа, вгадувала [вигадувала] хлопцям співаниці (Коломийки, 1969, 94).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 513.