СПУ́СКАЛКА, и, ж., розм. Гірка, з якої спускаються на санках. Вже хлопці всі давно на спускалках: Біжить [Петрусь] туди, в рукав ховає носа… (Гр., І, 1963, 106).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 612.

Спускалка, ки, ж. Горка, съ которой катаются на салазкахъ и др. снарядахъ. КС. 1887. VI. 482.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 192.