СПРЯМО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., СПРЯМУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.

1. Іти, рухатися в який-небудь бік, у якомусь напрямку. Характерною особливістю блискавки є її властивість спрямовуватись до тіл, які з’єднані з землею і добре проводять електрику (Наука.., 7, 1961, 61); Понурий заброда, вигукнувши свої слова про нищення, спрямувався одразу до кутка (Загреб., Диво, 1968, 47); // Націлюватися перев. чим-небудь кудись. Всі колючі гілки, здається, умисне спрямувались своїми вістрями Серьожці межи очі (Гончар, IV, 1960, 60); Щохвилини могла ввійти в бухту [Одеси] й вся ескадра Антанти — і сотні жерл далекобійної морської артилерії спрямуються на квартали міста (Смолич, V, 1959, 194); // перен. Зосереджуватися на чому-небудь (про зусилля, енергію, здібності і т. ін.). Його темний розум завжди спрямовувався на одне: зберегти все в господарстві і вціліти (Літ. Укр., 5.IX 1967, 3); Енергія і розум радянських людей спрямовуються на розв’язання нових великих завдань комуністичного будівництва (Ком. Укр., 10, 1967, 10); // перен. Направлятися проти кого-, чого-небудь, на когось, щось. Пролетаріат безперечно буде вождем руху, який спрямовується проти світового імперіалізму (Компартія України в резол. і рішен.., 1958, 14); Почали проробляти [Надійку] на нарадах і засіданнях, на неї спрямовувалося невдоволення робітниць, у яких знизився заробіток (Коз., Листи.., 1967, 223).

2. тільки недок. Пас. до спрямо́вувати. Господарське життя СРСР визначається і спрямовується державним народногосподарським планом в інтересах збільшення суспільного багатства (Конст. СРСР, 1977, 4); Сковорода жив в історичну епоху, коли ідеологічне життя суспільства значною мірою спрямовувалося церквою (Наука.., 11, 1969, 18).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 610.