Про УКРЛІТ.ORG

спрощення

СПРО́ЩЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. спрости́ти, спро́щувати і стан за знач. спрости́тися, спро́щуватися. Істотною рисою нової домни є те, що вона запроектована з урахуванням максимального спрощення системи завантаження (Рад. Укр., 25.VI 1957, 1); Наукова нормалізація літературної вимови, спрощення сучасного правопису, розробка питань стилістики різних жанрів мови — такі завдання поставило життя перед мовознавчою наукою (Літ. Укр., 26.II 1963, 2); Наше основне завдання: боротьба з усяким спрощенням і примітивізмом, з усякими свідомими і несвідомими спробами принизити героя наших днів (Мал., Думки.., 1959, 53).

2. лінгв. Зменшення кількості приголосних звуків у групі приголосних внаслідок випадіння деяких із них. З асимілятивно-дисимілятивними процесами тісно пов’язані різні спрощення у групах приголосних (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 213); // Те саме, що гаплоло́гія.

3. лінгв. Те саме, що опро́щення. Спрощення похідного (афіксального) слова — це такий процес, при якому внаслідок зрощення морфем слово втрачає здатність ділитися на морфеми і сприймається як просте непохідне (Сучасна укр. літ. м., II, 1969, 22).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 607.

вгору