СПРОФІЛЬО́ВАНИЙ, а, е, спец.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до спрофілюва́ти.

2. у знач. прикм. Який має певний профіль (у 2 знач.). Ось перша гармата з’їхала з бруку на вкатаний спрофільований шлях і немов випала з загального гуркоту (Сміл., Зустрічі, 1936, 65).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 607.