Про УКРЛІТ.ORG

спротивитися

СПРОТИ́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. спроти́вляться; док.

1. Стати противним, осоружним; остогидіти. [Вартоломей:] Доки ти була пановою полюбовницею, доти я тебе й почитував; а тепер, як ти панові спротивилась, то й я тобою гидую (Кроп., III, 1959, 76); Вже їй і робота спротивилась, нудно їй стало самій у хаті (Григ., Вибр., 1959, 320).

2. Не погодитися з ким-, чим-небудь; запротестувати проти когось, чогось; вчинити опір комусь. — Чи батько твій та мати не спротивляться, як я прийду до тебе з старостами? — спитав Роман (Н.-Лев., VI, 1966, 341); Ціла хвиля народу разом кинулась до сіней, але Йон енергічно [енергійно] спротивився: він буде пускати лиш по одному, по двоє (Коцюб., І, 1955, 282).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 607.

вгору