Про УКРЛІТ.ORG

спростовувати

СПРОСТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., СПРОСТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. і без додатка.

1. Доводити неправильність, помилковість, хибність чого-небудь. Помилкові погляди ліквідаторів робітничої партії треба спокійно спростовувати (Ленін, 23, 1972, 98); Плужник здивувався: — От бачите, вже й ви слабкі місця [у творі] намацали.. Боровий спростував, що не прийшов робити йому зауваження, критикувати (Грим., Незакінч. роман, 1962, 188); // Бути доказом неправильності, помилковості, хибності чого-небудь. Зібраний матеріал свідчить про вияв творчих сил народу, спростовує думки окремих дослідників народної творчості про повне відмирання фольклору (Нар. тв. та етн., 5, 1966, 54); Метеорологічні спостереження спростували колишні уявлення про будову і циркуляцію атмосфери у високих широтах (Видатні геогр. відкр.., 1955, 12); // кого, розм. Доводити неправильність, помилковість, хибність чиїх-небудь тверджень, переконань і т. ін. Коли помилюся, спростуйте мене,.. але мені здається.., що у вас нема ніяких переконань і ніяких вироблених ідей (Фр., XVI, 1955, 353).

2. Заперечувати, відкидати яке-небудь твердження і т. ін. Вони з власної волі величали його паном капітаном. Хома не спростовував їхньої помилки (Гончар, І, 1954, 223); — Тоді я не уявляю собі, яке розчарування могло спіткати таку особу, як ви. Молода, вродлива, напевно не помилюся, коли скажу — й багата особа… Неля не спростувала цієї останньої неточності (Вільде, Сестри.., 1958, 428); // Позбавляти щось істинного значення. Ревізіоністи і реформісти доклали багато сил, щоб спростувати економічне вчення Маркса про неминучість загибелі буржуазного суспільства (Наука.., 5, 1958, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 606.

вгору