СПРОМАГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., СПРОМОГТИ́СЯ, о́жу́ся, о́жешся, док., з інфін., на що, чим і без додатка.
1. Знаходити в собі сили, бути в змозі зробити що-небудь. Біг, падав [Граве], спромагався стрельнути, кидав гранату і знов біг на гору (Ле, Мої листи, 1945, 101); Годі тепера! ні скарг, ані плач,. Ні нарікання на долю, — кінець! Навіть і хвилю ридання гарячу Стримать спроможусь (Л. Укр., І, 1951, 108); Суліман насилу спромігся на усмішку (Вільде, Сестри.., 1958, 401); Удар танкістів виявився таким раптовим і навальним, що ворог так і не спромігся на організований опір (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 354); Падь була невелика. Наче якийсь велетень сокирою вирубав її в горах, але не спромігся прорубати гору наскрізь (Трубл., І, 1955, 93); // Знаходити можливості зробити що-небудь. Ласточкін обвів усіх швидким поглядом: — Досі ми спромагались тільки друкувати і поширювати літературу. Але цього зовсім мало, товариші (Смолич, Світанок.., 1953, 332); Краще їх [твори] мати у себе, де б кожний грамотний чоловік спромігся і прочитати, і добути (Мирний, V, 1955, 399); — Порадься з Мацієвським, а може, і з Мухтаровим уночі спроможешся поговорити телефоном (Ле, Міжгір’я, 1953, 147); Люди понесли Василину і.. образ, який так і не пособив молодиці, може, за те, що вона не спромоглась засклити його (Стельмах, І, 1962, 645); // тільки док., заст. Знайти можливість допомогти кому-небудь чимсь. — Ой, батюшко!.. не стало грошей на громадський обід, але я вже була по хатах в хазяйок і просила зносити на обід, хто чим спроможеться (Н.-Лев., VI, 1966, 367); — Стоїть на цвинтарі якийсь старець.. Наші, звісно, хто чим спромігся, подали милостину і пішли обідати (Мирний, І, 1954, 185); // Виявляти здатність, уміння робити, здійснювати що-небудь. В розгортанні показу процесу відбудови й будівництва колгоспного життя автор [С. Журахович у творі «Дорога вірних»] спромагається змалювати читачеві і ряд виразних та цікавих людських образів (Смолич, Перша книга, 1951, 22); Дівчатка не завжди спромагались перекладати.. слова, зберігаючи точні нюанси думки (Ільч., Серце жде, 1939, 305); Такий [всебічний] аналіз творів Марка Вовчка спромоглась дати лише революційно-демократична критика (Рад. літ-во, 18, 1955, 95); // Знаходити вільний час для чого-небудь. Холодний тон Гармашихи він уловив, звичайно. Але подумав, що це не що інше як немилість за його оте хамство велике. Де ж пак! За три дні не спромігся хвору Орисю провідати (Головко, А. Гармаш, 1971, 456); // Вважати необхідним робити що-небудь. Я ж не спромігся і на твоє «добривечір» відповісти (Л. Укр., III, 1952, 682); Лише одну гімназію на п’ять повітів спромігся відкрити буржуазний чеський уряд у Хусті (Знання.., 8, 1967, 22).
2. тільки док. Зібрати кошти для придбання чого-небудь, здійснення чогось. — Жалко занехаять такого. Серйозний хлопець, читає все, думає. Як-небудь спроможіться… нехай вчиться (Тесл., З книги життя, 1949, 86); Навіть у хазяйстві пощастило Гнатові:.. і на корову спромігся, і коненята купив, і вівці мекають на оборі (Коцюб., І, 1955, 70); Купити нову рушницю Петро ще не спромігся (Коп., Сон. ранок, 1951, 168); // Роздобути що-небудь, розжитися на щось. Спромігся Солопій весною на горох, Та й, сівши з Хіврею, собі міркують вдвох, Чи то продать його, чи то провіять? (Г.-Арт., Байки.., 1958, 58).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 605.