СПРОКВО́ЛУ, присл. Те саме, що спрокво́ла. Ксьондз і пан Впрягають хлопців у ридван, Щоб їхать бистро, не спрокволу, До лупанару чи костьолу (Рильський, Україна, 1938, 14); Ліс починав спрокволу втрачати свою одностайну зелень (Вільде, Сестри.., 1958, 24).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 604.