СПРО́ДАЖ, у, ч. і рідко і, ж., розм.
1. Те саме, що про́даж. — Може, отче благочинний, маєте яке діло до Панасенка щодо спродажу пашні або за землю? — несміливо спитав Добриловський (Н.-Лев., IV, 1956, 127); Шумливий базар [в Одесі] — місце спродажу рибалками добичі моря й овочівниками плодів землі — поклав зверху на обличчя міста барви теплі, м’які, але яскраві (Смолич, Світанок.., 1953, 6).
На спро́даж — з метою продавати. У дядини були колеса на спродаж, і хваливсь Демко,.. треба неодмінно ті колеса купити (Вовчок, VI, 1956, 261).
2. Торгівля, товарообіг. Напишіть мені, будь ласка, чи є у спродажі дядькові остатні женевські брошурки (Л. Укр., V, 1956, 259).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 603.