СПРОВА́ДИТИСЯ, джуся, дишся, док., діал. Відправлятися. На просьбу її чоловіка мати й сестра спровадились до його кам’яниці (Фр., VI, 1951, 235); Спровадилися ми до Стік [села] (У. Кравч., Вибр., 1958, 398).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 603.