СПРИНЦЮВА́ТИСЯ, ю́юся, ю́єшся, недок.

1. Робити собі спринцювання.

2. Пас. до спринцюва́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 599.