СПРИНЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех. Промивати якусь порожнину, рану і т. ін., оббризкуючи її під тиском з спринцівки водою або лікарським розчином.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 599.