СПРИЙНЯ́ТЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. сприйня́тливий. Він встигав усе бачити, все чути і все розуміти, немов сприйнятливість його мозку раптом нечувано розширилась (Гончар, III, 1959, 117); Різниця між мислителем і художником та, що в останнього сприйнятливість набагато живіша й сильніша (Про мист. театру, 1954, 67); Грип — гостре інфекційне захворювання. Воно характеризується загальною сприйнятливістю до нього людини, нетривалим імунітетом після того, як людина перехворіла, і коротким прихованим (інкубаційним) періодом (Наука.., 1, 1958, 20); Властивість рослини протистояти зараженню називається стійкість, а протилежна властивість, тобто здатність рослини швидко заражатись, — сприйнятливістю (Захист рослин.., 1952, 134).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 598.