СПРИ́ЙНЯТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до сприйня́ти. Мабуть,.. настороженість Захарова і була сприйнята бригадиром як підозріла ворожість (Ле, Право.., 1957, 19); Дух протесту і боротьби, що проймає твори письменника, сприйнятий ним від народу, з яким Мирний був кровно зв’язаний (Вісник АН, 5, 1949, 15).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 598.