СПРИ́ЙМАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до сприйма́ти. Розбуджені сьогоднішніми зустрічами та розмовами і сприймані крізь хвилюючий усміх русявої дівчини — заграли [думки й о́брази] знов усіма своїми барвами (Головко, II, 1957, 416); Судження викликались у дітей запитаннями з приводу сприйманих ними предметів і явищ (Рад. психол. наука.., 1958, 182).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 597.