СПРИ́БОКА, присл., розм. Те саме, що збо́ку. Він стояв сприбока коло паркана (Фр., І, 1955, 228).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 597.