СПРАЦЬО́ВУВАННЯ, я, с. Дія за знач. спрацьо́вувати 2, 3. Порушення функцій залоз внутрішньої секреції спричиняє розлади росту і розвитку організму, передчасне його спрацьовування, іноді — смертельне самоотруєння (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 193); Можна було б знизити швидкість різання і таким чином зменшити спрацьовування інструмента, але це знижує продуктивність верстатів (Наука.., 8, 1963, 18).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 596.