СПРА́ГЛІСТЬ, лості, ж. Абстр. ім. до спра́глий. Мокрих губ нескрита спраглість, Щік площинки неживі І нелондонська засмаглість На плескатій голові (Бажан, Роки, 1957, 186).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 595.