СПРАВДО́ВУВАТИСЯ i СПРА́ВДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., розм. Те саме, що спереча́тися. — Ці ж самі слова я чув улітку від нашого чередника, коли він справдовувався з одним чоловіком за ягня (Мик., Кадильниця, 1959, 39); Довго кричала Онися, довго справдувалась.. Маруся (Н.-Лев., III, 1956, 179).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 590.