СПОРОЖНЯ́ТИСЯ, я́ється i СПОРО́ЖНЮВАТИСЯ, юється, недок., СПОРОЖНИ́ТИСЯ, и́ться, док. Ставати порожнім, незайнятим (про яке-небудь місце, приміщення, посуд і т. ін.); опорожнятися. Спорожнялися шкіряні торби, а шалька не рухалася (Тулуб, Людолови, І, 1957, 225); Резервуар [обприскувача] спорожнюється при звичайних наконечниках.. через 16-18 хвилин (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 67); Бочки спорожнювалися дуже швидко (Донч., V, 1957, 212); Всі почали розходитись додому, Джерина хата спорожнилась (Н.-Лев., II, 1956, 182).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 575.

Спорожнятися, ня́юся, єшся, сов. в. спорожнитися, жнюся, нишся, гл.

1) Опорожняться, опорожниться. Торба спорожнилась. Рудч. Ск. II. 156.

2) Разрѣшиться отъ бремени. Вона тепер у тяжі, а спорожниться, то буде робити. Н. Вол. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 185.