СПОНУКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. спонука́ти. Зумів [М. Шолохов] глибоко і проникливо зобразити духовні спонукання, передати внутрішній світ своїх героїв (Літ. газ., 8.ІХ 1959, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 572.