СПОМОГТИ́СЯ, о́жу́ся, о́жешся, розм. Те саме, що спромогти́ся. Хто як спомігся..: дають, да все з такою увагою, чи книшик, чи паляничку (Барв., Опов.., 1902, 115); Спомігся трішки Трохим, піднявся на ноги (Кв.-Осн., II, 1956, 414).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 571.

Спомогтися, жу́ся, жешся, гл. = Спромогтися. Спомігся, як убогий на кисіль. Ном. № 7905. Коли ж хто не споможеться грішми, то він бере усячиною. Кв.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 184.