СПО́МКА, и, ж., діал. Спогад. Горе вкрилося якимсь туманом, зосталася спомка, аж ось і вона мерхне, потухає, час і її стирає (Мирний, І, 1954, 231).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 571.