СПОЛО́ШЕНО. Присл. до споло́шений 2. — Що там, у хаті? — сполошено перепитав [Прохор], глянувши на зблідлу матір (Шиян, Баланда, 1957, 70).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 568.