СПОЛО́ХНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до сполохну́ти. Сполохнуте уночі гайвороння літало по парку між деревами (Стор., І, 1957, 377).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 567.