СПОЛОСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.

1. Побивши чим-небудь, залишити на тілі шрами, рубці і т. ін. у вигляді смуг. [Яків:] Воно ж дитя ще. А коли б твого хлопця так сполосувати? (Кроп., III, 1959, 64); Декого з бідняків сполосували [поляки] нагайками (Ірчан, І, 1958, 288).

2. перен. Перетяти у різних напрямках. Стежки сполосували поле.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 566.