СПОЛО́СКАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до сполоска́ти. Блищить граніт, обсипаний піском, Сполосканий водою сніговою (Дор., Єдність, 1950, 55); Взяв [чоловік] парасольку. Згадалося, як ось так, підкачавши штанці, виброджував свіжими, сполосканими теплим дощем травами… (Мокр., Слід.., 1969, 145).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 566.