СПОДА́РЯКА, и, ч. Збільш. до спода́р. Думу думав сподаряка (Сл. Гр.); Сюди, туди повернеться — на все сподаряка (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 555.

Сподаряка, ки, м. Ув. отъ сподарь. Думу думав сподаряка. Мкр. Н. 23. Сюди, туди повернеться — на все сподаряка. Н. п.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 181.