СПОГА́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., СПОГА́НИТИСЯ, нюся, нишся, док., розм. Робитися брудним, нечистим; // Осквернятися. Заплету вінок З лісових квіток. Я поет, я ними заквітчаюся. Раптом зілля схне, Як торкне мене, І гуде дібровиця зеленая… Бо споганивсь я І не варт вінця (Крим., Вибр., 1965, 71).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 554.