СПОВНЯ́ТИСЯ¹ див. спо́внюватися¹.

СПОВНЯ́ТИСЯ² див. спо́внюватися².

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 553.

Сповнятися, ня́юся, єшся, сов. в. спо́внитися, нюся, нишся, гл.

1) Наполняться, наполниться, становиться полнымъ. Уже відро сповнилось водою. Тоді буду я (місяць) світити, як буду сповнятись. Грин. III. 296.

2) Наливаться, налиться (о колосьяхъ). Уже жито сповнилось. Н. Вол. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 181.