СПЛЮГА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. сплюга́вляться; док., рідко. Стати зганьбленим, заплямованим. Рука твоя кривдов [кривдою] сплюгавиться, Переміниться в злобу любов (Фр.. X, 1954, 74).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 543.