СПЛЕ́ЧИТИСЯ, читься, док., розм. Вивихнути плече (про коня). Ми з Прокопом Івановичем хотіли вже рушать, а тутечки, мені на лихо, сплечивсь мій кінь (Стор., І, 1957, 177).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 539.

Сплечитися, чуся, чишся, гл. О лошади: вывихнуть плечо. А тутечки, мені на лихо, сплечився мій кінь. Стор. II. 11.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 179.