СПЛЕНІ́Н, у, ч. Лікарський гормональний препарат, який одержують із селезінки великої рогатої худоби і застосовують для лікування токсикозів вагітності, променевої хвороби, для нормалізації азотистого обміну і т. ін. Експериментальні дослідження показали, що спленін значно продовжує життя кроликів, уражених раковою пухлиною (Фізіол. ж., VI, 2, 1960, 156).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 537.