СПЛАВНИ́Й, а́, е́. Стос. до сплаву (див. сплав² 1). Сплавний період; // Придатний для сплаву; признач. для нього. Заготовлену в лісі деревину перевозять до споживачів по сплавних ріках і залізницями (Ек. геогр. СРСР, 1957, 54); День і ніч води Київського сплавного рейду бороздять невеликі потужні катери, які формують каравани лісу для сплаву по Дніпру (Колг. село, 3.VІІ 1954, 3); // Який доставляється сплавом, який сплавляють. Ополудні Варвара перейшла місток через Протву, всю загачену набряклим і почорнілим сплавним лісом (Перв., Дикий мед, 1963, 104).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 535.

Сплавний, а, е. Судоходный, сплавный.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 179.